Новини

15:54, 30 Травня 2017

Оксана Сироїд з візитом в Ізмаїлі: “Децентралізація на сьогодні є єдиною реформою, що допоможе громадам розвинути інфраструктуру та покращити життя на місцях”

Ізмаїльщина стала фінальним краєм, де в рамках робочого візиту побували віце-спікер Верховної Ради України Оксана Сироїд та Ірина Подоляк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Невелике місто на південному заході Одеській області – Ізмаїл – одне з найбільш зелених міст України та найбільший український порт на Дунаї. Особливо упереджено тут відносяться до децентралізації – мешканці втратили віру, що будь-яка реформа здатна налагодити життя у місті.

«Децентралізація – це дійсно складний процес.  Але на сьогодні це – єдина реформа, що допоможе забезпечити державу гідними судами та поліцією, а громадам – розвинути інфраструктуру, побудувати садки, школи, заклади культури, – опонувала мешканцям Ізмаїлу Оксана Сироїд.

На думку віце-спікера, ми повинні відходити від радянської традиції, коли  всі міста будувалися однаково, що столиці, що райцентри: «Сьогодні громада може сама вирішувати, що їй потрібно. Іншого шляху, ніж об’єднання – немає».

Ще одне гостре для місцевої громади питання: «як новий закон про державну мову змінить життя звичайних українців?»  Ірина Подоляк, співавтор законопроекту  5670 про державну мову, пояснила мешканцям Ізмаїла, чому не варто лякатися нововведень:

«Українська мова – є такою ж ознакою суверенної держави, як прапор і гімн. Прийняття закону для звичайних людей майже нічого не змінить. Але якщо особа захоче виконувати публічну функцію, вона повинна буде володіти державною мовою, – зазначила Подоляк. – Крім держави Україна про українську мову ніхто не подбає, тому закон, зокрема, передбачає створення інституцій для захисту мови».

Крім того, для багатого на діаспори Ізмаїла, Оксана Сироїд пояснила, чому в законопроекті немає згадки про мови національних меншин:

«Категорії «державна мова» та «мови національних меншин» мають різну природу: державна мова є невід’ємним атрибутом конституційного ладу держави, в той час використання мов національних меншин є лише одним з елементів забезпечення прав національних меншин. Використання термінів «мови», «мовна політика» було штучно нав’язане для того, щоб послабити захист державної мови. Приклад інших держав підтверджує, що державна мова має окремий статус, який регулюється окремим законом, а застосування мов національних меншин відбувається в рамках захисту прав національних меншин», – зазначила депутат.